Сценарії

Вертеп

Господар готує кубельце з сіна.

Він урочисто вносив сніп і ставив його на покуті – на врожай і достаток.

Вітався «Дай, Боже, здоров’я!»

Відповідали : «Помагай, Боже. А що несеш?»

-         Несу злото, щоб увесь рік ми жили багато.

Господар хреститься і віщує родину такими словами.

-         Віншую вас щастям, здоров’ям, із цим Святим вечором, щоб ви у щасті й здоровії ці свята провели та других дочекались – від ста літ до ста літ, поки Бог назначить вік. (Тричі підносить дідух до стелі)

Сніп ставиться на покуті.

Далі накривали стіл.

Спочатку на стіл розстеляли сіно, потім клали зерно, часник та гроші.

Часник – щоб злі сили не приступали.

Зерно – щоб урожай був гарний.

А гроші – щоб у хаті трималися, і позичати їх не доводилося.

Сіно клали і під стіл. Далі стелили на стіл скатертину.

Господиня. Візьми, доню, гарну білу вишиту скатертину і застели стіл.

А ти, сину, бери хліб, калачі й клади на стіл. А тепер викладемо на стіл всі страви – дванадцять(бо 12 апостолів)

Господиня. Давайте всі помиримось, щоб не було сварок у Новому році.

Не сваріться, помиріться.

Мир миром, пироги з сиром,

Варенички в маслі.

Ми дружечки красні.

Поцілуймося.

-         А тепер беріть клоччя і затикайте дірки у лаві. А як будете затикати, ось так промовляйте:

-         Не дірки затикаю, а роти моїм ворогам, щоб їх напасті не зловили мене через увесь рік.

Поклавши в рукавицю гроші (щоб водились), несе кутю на покуть господиня, а діти під час цієї церемонії завзято мукають, іржуть, квокчуть, крякають – щоб уся ця живність водилась.

Син. Тату, мамо, вже перша зірка зійшла.

Батько. Отож, славна моя родино, час і за стіл сідати.

Батько.(говорить молитву)Хай Господь милує нас і має нас у своїй опіці на кожному кроці, а всім померлим пошли, Боже, царство небесне, раювання в небі. Будьмо здорові і з святим Різдвом. Во ім’я Отця і Сина, і Святого Духа. Амінь. Хрестимось.

Мати. А тепер і кутю час підкидати.

Батько.(підкидаючи)

Перша ложка – на приплід,

Друга ложка – на врожай,

Третя ложка – на кількість роїв.

Мати. Обережно, діти, на лаву не забудьте подмухати, щоб, не дай Боже, не сісти на померлу душечку.

Діти. Мамо, а де ж наш тато?

Мати. А хіба ж ви його не бачите?

Діти. Ні, не бачимо!

Батько.(встає з-за столу)То дай, Боже, аби ви мене за пирогами завше не бачили.

Мати: А слухайте лишень: хтось іде до нас.

На порозі з’являються діти і всі дійові особи вертепу; дзвонар дзвонить і тричі стукає об підлогу

палицею.

Всі:	Пане господарю, Христос раждається!
Господар:	Славімо його.
Дзвонар:	Чи приймаєте колядників?
ХЛОПЧИК: Ласкаво просимо.   (Всі проходять до хати і співають):   Добрий вечір тобі, пане господарю, радуйся!   Ой радуйся, земле, Син Божий народився.   Застеляйте столи та все килимами, радуйся!   Ой радуйся...   Та кладіть калачі з ярої пшениці, радуйся!   Ой радуйся...   Бо прийдуть до тебе три празники в гості, радуйся!   Ой радуйся...   Ой перший же празник - та Різдво Христове, радуйся!   Ой радуйся...
Всі:	Добрий вечір Вам Вам Отворяйте нам нам Бо злетіли солов*ї Сиї ночі скромної Спасителя умолити Дай Вам Боже довго жити Од нині до віку. ЗВОНАР: (дзвонить, виступає вперед хору)   Добрий вечір тому,   Хто в цьому дому!   Старому, молодому,   І Богу святому.   Щоб здорові були,   Щоб нас не забули:   Старший, молодий, і   Бог святий! Звіздар (стукає тричі палицею із звіздою): Мир вкраїнській світлій хаті!  Просим, ґаздо, нас прийняти  Прославляти Христа-Бога...  Ох, важка була дорога.
Колядник :	Славу Спасителю хочемо віддати І присвяте ім'я його величати. Дозвольте рожденство його приставити, Щоб ми могли сей вечір розвеселити. Хто його піснями Cпаса прославляє, Того всемогущий вовік спомагає. Зате любий газдо, ви нам місто дайте, І нашу гру добре послухайте. Гей браття ступайте.

Всі: Христос родився! 

О творіть двері, отворіть двері! 

Ми йдемо без стриму, 

Ми вам розкажем, ми вам розкажем 

Веселу новину! 

Христос родився! 



Пастушок 1: Хай радість буде в вашій хаті! 

На хвилю просим нас прийняти, 

Пригода дивна нині стала: 

У небі зірка засіяла. 



Пастушок 2: Позолотила доли, гори, 

Ліси, далекії простори, 

І дивен голос розстелився, 

Із неба Ангел нам з'явився. 



Входять Ангели. 



Ангел 1: Де з молока тече дорога, 

Де безліч зір, де царство Бога, 

Я звідти йду і вість веселу 

Несу у вашу я оселю. 



Ангел 2: На світ цей грішний нині 

Прислав Господь свойого Сина. 

Він народився у яскині. 

Де бідні люди, де бидлина. 



Ангел 1: Не лякайтесь, не смутітесь, 

Сину Божому вклонітесь! 

До вертепу поспішайте, 

Сина Божого вітайте! 

І всім людям говоріть, 

Що Христос прийшов на світ! 



Пастушок 1: Слава Богу, мир цій хаті, 

Перестаньте сумувати! 

Ми вам новину принесли, 

Що всі темні сили щезли. 



Пастушок 2: Весь світ нині звеселився, 

Бо Син Божий народився, 

І ви, браття, звеселіться, 

Рожденному поклоніться! 



Пастушок 3: Ясна зірка засвітила, 

Нам дорогу возвістила 

Аж до того Вифлеєму — 

В ту країну незнайому, 

Де Пречиста Сина мала, 

Світ добром обдарувала. 



Пастушок 4: Ми дорогами-стежками 

Поспішали із дарами. 

Там Ангели стали в лаву 

Й заспівали Богу славу. 

Пастирі там поклонились, 

Богу щиро помолились 

І славили Бога-Сина, 

Що прийшла святая днина! 



Коляда " Во Вифлеємі нині новина " 



Заходять три царі. 



Цар 1: Ми з далеких доріг, чужоземних сторін. 



Цар 2: Залишили свій почет увесь і палати. 



Цар 3: І з дарами оцими йдемо нового царя привітати . 



1-й цар: 



Ми ідемо з колядою

За небесною звіздою. 

Котра нам ся об`явила -

Прихід Месії звістила. 



2-й цар: 



А ми месію, як на шляху шукали, 

В Єрусалимі Ірода питали, 

Де наш поводир сповився, 

Де Цар народився? 



3-й цар: 



А Ірод — він же лукавий, 

Став дуже цікавий. 

Все у нас питався, 

Ніби з поклоном збирався. 



1-й цар: 



Хотів зробить шито-крито, 

Щоб малих було убито. 



2-й цар: 



А ми месію знайшли — 

Поклін йому віддали: 

Дарунки зложили, 

Словом звеличили. 

3-й цар:

Прийшли ми здалека в яскиню убогу,

Щоб шану зложити Царю.

Принесли ми віру палку від народу,

Любов і надію свою.

 1-й цар:

Я золото дарую Немовляті,

Яке збирали люди небагаті.

Його збирали теслі з ковалями,

Всі ті, у кого руки з мозолями.

То золото дорожче всіх скарбів

Воно добуте роботящими руками.

2-й цар:

Я дарував Царю пахуче миро,

Просив збудити в людях спрагу щиру

До пізнання наук і до просвіти,

Щоб манівцями в світі не блудити.

3-й цар:

Я для Царя приніс священний ладан,

Щоб Він над нами мав найвищу владу.

Йому щоб вірою і правдою служити,

І в Його царстві вовік віків жити!

ПАСТУШОК:

Мале Дитя повите пеленами,

Благословить маленькими руками,

З усіх усюд ідуть Його витати,

Але чому сумна Господня Мати?

Шляхетні мудреці прийшли зі сходу,

Дари принесли від всього народу,

Вклонилися і стали на порозі...

Але чому в очах Марії сльози?

СТАРИЙ ПАСТУХ:

Бо материнське серце відчуває,

Що її Сина в майбутті чекає,

І що не в силах Мати відвернути

Вінець терновий і загибель люту -

За всі гріхи людей Його покуту.

ангели

Ви люди радуйтеся Спаситель родився Котрого ми довго ждали З Діви воплотився. З Діви пречистої Марі пресвятої Во красному Вефлеємі Аа алилуя. Жид (вбігає) : Ох, витаю ясне панство! Які благородні панове! Я щиро радий вас вітати І прислужитись вам готовий — В дорогу можу щось продати. Жидівка: І далеко, добрі люди? Може в корчмі лєпше буде? Є в нас шинка і ковбаси, Водка, піво, ананаси... Треба би з дороги сісти, Трохи випити і з'їсти. Звіздар: Забирайся, Мошку, з хати, Бо торгу не буде. Нині хочуть святкувати Усі чесні люди. Царі відходять на другий план.  Жид: Ну, то купіть собі краму У моїй крамниці. Будуть тішитися ним дуже Ваші молодиці! А як грошей забракує, То Моісєй Якович вам радо заборгує. Пастушок 1: Ти наразі заборгуєш, А потому не даруєш, Людей з хати виганяєш І маєтки забираєш. Пастушок 2: Гей, спровадьте жидів з хати, Ми не хочем торгувати. Жид: Що?! Жида з хати виганяти, Мошка в плечі випихати? Щоб до вас Біда прийшла, Щоб вам Циган коні вкрав, Щоб вас Чорт у пекло взяв!  Чорт: А я старий чорт від ковбиці відорвався і до вас сюди добрався, а малі чортенята з пекла повискакували, руки ноги поламали. Де там спаситель мені треба знати, щоб недопустити вічного пекла нарушити. Чорт: Хто мене тут поминає, Хто мене не забуває? Там де бійки, сварки, крики, Там мої грають музики! Де нишпорять шахраї, Там товариші мої. А де всякі чарівниці. Там мої рідні сестриці. Бо я жвавий і моторний, Тілько що я трохи чорний. Тому й ім'я таке маю — Чортом мене називають. Біда: А я — ваша Біда, Я вас всіх віддавна знаю! Я вас мучу, пригинаю, Відбираю ваші статки, Не лишаю на вас й латки! Сію вам у душі страх! Сила в мене є в руках! Циган (заходить): Добрий вечір, ґаздиноньку! Слава Богу, що покликали... Бо мороз надворі (нюх, нюх) , Ой, як смачно салом пахне У вашій коморі! Я є циган щедрий, У мію робити, Кую, дую та й краду, В мію ворожити. Можу навіть жінку вкрасти, У кого є файна. Можу коника гнідого Вивести з і стайні. Можу ложку підгострити, Голос підкувати, А як дасте кусень сала — На скрипці заграти. Чорт: Добре, цигане і жиде, Так треба робити, Я подбаю, щоб вам в світі Було добре жити. Ану, цигане, заграй Хоч би на гармошці, А я з Мошком та Бідою Погуляю трошки. Чорт, Жид, Жидівка та Біда танцюють циганочку.  Пастушки: Боже, Боже, поможи Позбутися цієї сатани. З'являються Ангели, нечиста сила відходцть вбік. Ангел 1: Мир вам, браття мої милі, Тут слабкі пекельні сили. Нічого ся не лякайте, Тільки віру в Бог а майте. А хто Бога споминає, То там місця Чорт не має. Ангел 2: Бог мене сюди послав, Щоб я вас охороняв. Стеріг і в хаті, і на полі Людей від всякої недолі. Хто горілки не буде пити, Бари буде обминати, Жінку, дітей шанувати — Той завжди щасливий буде, Й любитимуть його люди. Жид (до Цигана) : Чуєш. що воно сказало? Щоб хлоп пити перестало! А як хлоп не буде пити, З чого Мошко буде жити? Чорт (до Мошка) : Не журися, любий свате, Я буду людей цькувати, Щоб на нашу йшли дорогу, Менше щоб молились Богу, Один одного щоб били, Добре щоб горілку пили, Отоді ми будем жили. Ангел 1 (до Чорта): Йди геть від них нечиста сило! Звіздар: Геть, шубавці, з хати! Жид: Ну-ну-ну! Я вам, гайдамаки, ще свого докажу, Я про вас усіх Іроду розкажу! Циган, Чорт і Мошко втікають, за хвилю входить цар Ірод з воїнами.

Ірод:

От ви, кляті, де сховались?
Ледве я вас розшукав.
Де родився ваш Месія -
І владика, і надія?
Де родився цар той новий,
Що на мене зазіхав?
ІРОД:

Я Ірод...

 ВОЇНИ (разом):

У-р-р-а (Далі після кожної фрази Ірода вони кричать “Ура!”)

ІРОД:

Будівник держави...

Отець народів...

Знаний хлібороб...

Свої діла у книгах я прославив,

Я без горілки підданих заставив,

На свіжу голову мені служили щоб!

ІРОД :

Дитя над світом хоче панувати -

Ще Немовля, а вже несуть корону!

А скільки Ірод мусить гарувати,

Щоби вкінці добутися до трону?!

Гей, воїни! Готуйтесь до походу!

Бо царство я підважити не дам!

Забийте всіх дітей , двох літ від роду!

Загинуть ці — жінки нових народять!

Виконуйте! Чи щось неясно вам?? 

(Воїни салютують і марширують геть)

ІРОД:

Співаєте? Стояти всім! Мовчати!

Кому ви тут зібрались присягати?

Зібралися підважити мій трон?

І потоптати мій святий закон?

Неначе Ірод вже не має влади?

Вперед вояки! Придушити зраду!

(Воїни не зважають. Стоять, балакають, ігнорують Ірода. Ірод підходить до них, не знає що вдіяти. Нарешті постукує одного з воїнів по плечу) 

ВОЇН 1:

Хто там? 

ІРОД:

Не підеш? Ти ж давав присягу!

ВОЇН 1 (байдуже):

Я дав, я взяв...

ІРОД:

Згубив відвагу?!!

ВОЇН 2:

Ми, царю, воїни, не кати!

За що невинних убивати?

Гріха такого ми не хочем!

Щоб від дітей ховати очі!

(Воїнам набридають ті розмови. Взявшись попід руки вони йдуть геть, по-приятельськи розмовляючи. По дорозі пропонують присутнім на продаж свою зброю та обладунок. Потроху розходяться всі. Ірод залишається сам. Якийсь час стоїть розгублено).
Ангел (хрестить Ірода):

Що затіяв ти, лукавий?
Знає світ, що ти не правий.
Ти замислив Христа вбити?
То тепер тобі не жити!
Кару Божу я зсилаю
Смерть на тебе посилаю.
Смерть:
СМЕРТЬ:

Всюди я літала,

Де, Іроде,рука твоя вказала...

Ти гнав війська за валом вал - 

Я там справляла пишний бал.

Ти на кістках зводив палаци - 

Я там хорошу мала працю.

Ти люд морив за думку й слово - 

Я ж мала урожай готовий.
Я косою всіх стинаю,
І до вас не забарюся,
А тепер часу не маю,
Бо за Ірода беруся.
Ірод; О Смерте, Смерте моя мила!
Зостав мене, я жити хочу —
Усю тебе я озолочу!

Смерть: Від мене не відкупишся ти злотом, вражий сину,
Пішли зі мною в домовину!

Чорт: Ходім, ходім, мій любий царю,
Тебе в смолі я покупаю!
Ходім зі мною в пекло,
Там нам з тобою буде тепло!
Ірод: Ой, як з дідькової діжі
Щось болить, пече і ріже.

Смерть косою за шию забирає Ірода,
Чорт підштовхує його рогачем. 

Ангел 1: Поборено зло, лютий цар відступив,
Звалив його спільний до волі порив.
Хай згода й любов поміж вами панує,
Хай справами вашими серце керує,
Хай злоби і заздрості згине отрута,
Щоб Ірод ніколи не зміг повернутись!
А нині ми разом Ісуса вітаймо І
славу во віки Йому заспіваймо.

Коляда " Небо і земля нині торжествують " .

Ангел 2: Прощавайте, добрі люди,
Вже спокій від нині буде.
Щиро Господа благайте,
Своїх діток научайте.
Щоб до церкви всі ходили,
Щиро Богу ся молили,
Здержуйтеся від пустоти,
Не робіть батькам гризоти.

Ангел 1: В хаті клопіт не ведіть.
Із сусідами, звичайно,
Не сваріться, бо не файно.
Кожен з вас запам'ятав,
Як гірко Ірод умирав.
Він не хотів по правді жити,
Бога не хотів любити,
Все в гріхах бенкетував,
Чорту душу продавав. 
Ангел 2: Шляхом Ірода не йдіть,
До Бога ся поверніть —
То вас Бог буде любити,
Буде вас благословити,
Пошле вам щасливу долю
І удома, і на полю.
Пастушок 1: Добре сталось, слава Богу,
Тож збираймося в дорогу! 

Жид (вбігає, захекано) : 

Зачекайте, зачекайте, 

Ви так просто не втікайте, 

Ви так просто не ідіть, 

Як прийшли, то шось просіть. 

Господарі тут — хороші, 

Вони мають грубі гроші: 

Є доляри, троха гривні — Вони дати нам повинні. 

Але гроші, щоб носити, Треба випить, закусити:

Тра' горілку, треба ш-шнапс-с, 

Шоб ми пам'єтали вас! 

А ше ковбаси і сала, 

Шоб нас не лишилось мало, 

А ше піввідра салату, 

Шоб дійшли ми в крайню хату, 

І конхвети в чоколяді, 

Шоб дівчата були раді. 

Як нам всьо тово даєте — 

Проблем мати не будете, 

Буде як і буде з ким, 

Буде де і буде чим. 

Буде вам усе вестися, 

Приростати і нестися: 

Гроші, діти й пацючки — 

І великі "зірочки" (для військових) 

Гроші, діти і пацята — 

Все привалить вам у хату. 

Й буде всьо nаtürlich gut 

Аlles, аllеs nісht kарut! 

Пастушок 2: Але заки вийдем з хати, 

Треба щастя побажати. 

І ХЛОПЧИК: 

Я бажаю щастя, долі, 

Добра в хаті та на полі 

Всім, хто слухає тут нас 

В цей різдвяний світлий час.

II ХЛОПЧИК: 

Господарю й господині,

Щоб сповна було у скрині, 

Щоб було, що їсти й пити, 

Й мирно до ста літ дожити.

III ХЛОПЧИК: 

Наш Ісусику маленький, 

Що у яслах народився. 

Учини, щоби вже скоро 

Край наш рідний звеселився.

IV ХЛОПЧИК: 

Учини, щоб краща доля 

В нашу хату завітала. 

І щоб ціла Україна 

Бога в щасті прославляла.

І ХЛОПЧИК: 

Слава на небі 

Богу святому,

На землі спокій

Роду людському! 

II ХЛОПЧИК: 

Щоб ваша хата

Килимами слалась,

А м’ясо і сало

У печі шкварчало!

III ХЛОПЧИК: 

Щоб були у вас завжди

Паляниці запашні,

Шулики і пиріжки,

І пухнасті пампушки! 

IV ХЛОПЧИК: 

Здоров'я доброго Вам

На весь вік,

Щоб жилось краще всім,

Аніж той рік. 

V ХЛОПЧИК: 

А ще ми разом

Вам побажаєм

Миру і щастя

У ріднім краї. 

ЗВОНАР: (тричі б’є палицею об підлогу)

Ходімте, браття, в іншу господу,

Де не цураються рідного роду,

Ходімте, браття, по Україні -

Завіншувати кожній родині.

(Господар і господиня обділяють всіх гостинцями).

ЗВОНАР: 

Слава нашим господарям,

Що так ґречно нас приймали. 

ВСІ: 

Господарі, прощавайте

Та в злагоді проживайте.

(Виходять).