Інтегровані уроки

ТЕМА.  Пунктуація у складному реченні

МЕТА.

·         Забезпечити усвідомлення учнями правил пунктуації у складному реченні, формувати уміння правильно розставляти розділові знаки у складному реченні.

·         Розвивати логічне мислення учнів, їх творчі здібності, вміння стисло формулювати правила, самостійно працювати.

·         Виховувати сумлінне ставлення до навчання, відповідальність за якість навчання, інтерес до свого історичного минулого.

Структура уроку

I.      Оголошення теми й мети уроку.

II.       Закріплення інформації.

III.       Формування умінь і навичок.

IV.       Домашнє завдання.

V.         Підсумок уроку.

Тип уроку: урок-семінар, інтегрований (українська мова та історія).

ХІД УРОКУ

І.    Вступне слово вчителя.

Хтось із видатних людей сказав: „Усе минає, а слово залишається”. Зникають у безвісти держави, на порох розсипаються величні будівлі, трухлявіють дерева, пересихають ріки, гори перетворюються на купи каміння, все стає тліном і прахом, а написане слово залишається й несе крізь віки вкладений у нього зміст і голос людської душі.

Ми майже нічого не знали б про давню давнину, якби історія не подарувала нам літописи.

>       Яке визначення літопису нам дає Тлумачний словник?

>       Який синонім можна дібрати до слова „літопис”? (хроніка)

>       Перевірте за Словником іншомовних слів, чи це так.

>        Як писали літописи? (вручну)

>        Що ми називаємо манускриптами? (учні знаходять значення слова у Словнику іншомовних слів та шукають синоніми у Словнику синонімів української мови )

>        Отже, ми можемо сказати, що ці слова синоніми.

Літописці — зв’язківці між епохами, посланці з далекого минулого в майбутнє. Здебільшого безіменні, вони анітрохи не дбали про власну славу, не прагнули залишитися в історії, для них головним було зафіксувати в слові, перенести крізь провалля часу все те, чим жили їх сучасники.

>        Хто ж писав ці літописи? (літописці)

>        Розгляньте зразки рукописних книжок, (додаються)

>        Якби літописці часто помилялися, то скільки б коштувала книга?

>        Отже, вони були грамотними.

>        А які грамотні ви, ми зараз побачимо.

Запишіть тему нашого уроку.

II.     Закріплений інформації.

Виступи учнів (по групах: 1-а гр,- пунктуація у ССР, 2-а гр.- пунктуація у СПР,

3-я гр.- у БР).

III.     Формування умінь і навичок.

1.     1-а група та 2-а група отримують зразки ділових паперів, де потрібно розставити розділові знаки. 3-я група повинна самостійно написати розписку (реквізити розписки видаються учням, зразки ділових паперів додаються).

2.     Кожна група отримує на картках речення, у яких потрібно розставити розділові знаки (речення подаються без вилучення розділових знаків для зручності).

Для допомоги кожній групі роздаються алгоритми (додаються).

·         Речення для першої групи.

Учені з’ясували, що коли створювався „Літопис Самовидця”, то події тих часів було відбито тільки в цій хроніці і автор не користувався жодними джерелами, а писав те, що бачив.

·         Речення для 2-ї групи

Науковцям відомо: події „Літопису Самовидця" охоплюють др. пол.17 ст.; по ньому можна вивчати тодішню географію: у хроніці наведено назви сотень населених пунктів

·         Речення для 3-ї групи.

Більшість дослідників зійшлися на думці, що автор манускрипту — генеральний підскарбій Січі Роман Ракушка-Романовський і що він — видатний діяч др. пол. 17 ст.

3.      Графічний диктант.

1.     Матимемо можливість звернутися до історичних джерел — прослідкуємо кар 'еру цього козака; Роман був ніжинським сотником, тільки полковим суддею — він відразу одна х найпомітніших осіб в уряді гетьмана Івана Брюховецького.

2.     Коли закінчилося гетьманування Брюховецького, Ракушка-Романовський мав духовний сан і він уже став священиком на Лівобережній Україні, а помер 80- літнім.

3.     Історики стверджують: „Літопис Самовидця” став важливим джерелом вивчення історії, а також він був зразком козацьких літописів Григорія Граб’янки та Самійла Величка.

1.        [ ]-[ ]; [ ]-[ ].

2.      (Коли...), [ ]і[ ]. а [ ].

3.        [ ]:[ ],а [ ].

4.      Ситуативні вправи.

Учням вчитель пропонує ситуації, на основі яких вони повинні написати коротенькі відповіді про те, як вони вирішать ці ситуації. У тексті використати речення з вивченими пунктограмами. Схеми складених речень записати на дошці.

(Ситуативні вправи додаються).

Ми будемо вивчати творчість О.Довженка на уроках літератури.

На дошці записаний афоризм О.Довженка: „В старовинному немає архаїчності - архаїка в старому”.

> Поясніть, як ви розумієте зміст цього афоризму. У своїх відповідях використайте складні речення різних видів. На дошці запишіть схеми ваших речень.

6. Слово вчителя.

Хочу привітати одного із призерів конкурсу ім. Петра Яцика Ткачук Олю, яка здобула друге місце на районному конкурсі та третє місце на міському конкурсі знавців української мови. Своєю перемогою вона довела, що дійсно є грамотною людиною.

IV.      Домашнє завдання.

Скласти вправу для свого однокласника, сусіда по парті, на правила пунктуації у складному реченні.

V.         Підсумок уроку.

1.     Які правила пунктуації ми сьогодні з вами повторили?

2.      Які розділові знаки ми ставимо у складносурядних реченнях?

3.      Коли ми не ставимо у таких реченнях кому?

4.       Коли у складнопідрядних реченнях ми не ставимо кому?

5.       Коли ми ставимо тире та двокрапку у безсполучникових реченнях?

6.       Для чого ми вивчали правила пунктуації у складних реченнях?

Тема.   Складні  речення  із  сполучниковим  та    

               безсполучниковим  зв’язком

Мета.

Ø Поглибити знання учнів про складні речення із сполучниковим та безсполучниковим зв’язком, формувати уміння і навички правильно визначати такі речення, ставити в них розділові знаки;

Ø розвивати увагу, логічне та творче мислення, вміння аналізувати, конкретизувати;

Ø виховувати почуття національної гідності.

 Тип уроку:  засвоєння нових знань, інтегрований (українська мова та історія).

Обладнання:  підручник, картки.

Структура уроку.

1.    Оголошення теми й мети уроку. Мотивація навчання.

2.    Вивчення нового матеріалу.

3.    Виконання вправ на закріплення.

4.    Підведення підсумків уроку.

Хід  уроку

1.    Оголошення теми й мети уроку. Мотивація навчання.

Після засвоєння цієї теми ви зможете правильно використовувати складні речення із сполучниковим і безсполучниковим зв’язком  в письмовому та усному мовленні.

2.    Вивчення нового матеріалу.

Робота над осмисленням поняття про складні речення із сполучниковим і безсполучниковим зв’язком.

Клас поділяється на чотири групи, які отримують завдання.

Кожна з груп обирає спікера, секретаря, посередника, доповідача.

Завдання для трьох груп (всім одинакове). (Речення записані на плакаті).

·       На  основі поданого речення з’ясувати, які види зв’язку наявні у цьому  реченні. Сформулювати визначення.

Речення для першої групи. (Складне речення із безсполучниковим та сурядним зв’язком).

У сучасних людей зруйновані природні патріотичні почуття, і чітко сформований споживацький світогляд: держава повинна задезпечувати їх всім.

Речення  для другої групи. (Складне речення із безсполучниковим та підрядним зв’язком).

Оскільки тепер кожен сам повинен розв’язувати свої проблеми, то така держава їх не задовольняє, вони звинувачують незалежність, самостійність, українство.

Речення для третьої групи. (Складне речення із безсполучниковим, підрядним і сурядним зв’язком).

Ці люди були патріотами, поки Україна їх годувала, творила їм славу, а як тільки сама опинилася в скруті – стала їм чужою, ,,невдячною”.

Кожен член групи повинен бути готовим дати відповідь на будь-яке запитання членів четвертої (експертної) групи.

Приблизні завдання, які  готують члени четвертої групи.

·       Підготувати запитання для груп.

1.Яке це речення за будовою?

2.Скільки простих речень у ньому?

3.Як поєднані прості речення у складному?

4.Який у реченні наявний зв’язок?

§  Подумайте над визначенням і самостійно сформулюйте його.

§  Перевірте за підручником, чи правильно сформульоване визначення.

§  Запам’ятайте визначення.

3.    Виконання вправ на закріплення.

Ознайомлення із різновидами речень із сполучниковим і безсполучниковим зв’язком.

Кожна група отримує речення, які  аналізують та роблять висновки. У цих реченнях правильно поставити розділові знаки (для зручності вони подані у реченні без вилучення) та накреслити схеми на дошці.  Кожна група отримує такі  речення, які ще не аналізувала.

§  Перша група.

Вся наша література засудила яничарів, перекинчиків, тому що вони є зрадниками своєї мови, віри, вони продають її за шматок хліба.

(Це складне речення із підрядним та безсполучниковим зв”язком)

§  Друга група.

З непримиренним гнівом ставився до продажних землячків Тарас Шевченко, а про денаціоналізацію інтелігенції наголошувала Євгенія Ярошинська, на цю тему вона написала повість ,,Перекинчики”.

(Це речення із сурядним та безсполучниковим зв’язком).

§  Третя група

У колишній Туреччині яничари – це озброєні загони, які набиралися з полонених юнаків-християн, зараз це суспільне явище, що полягає у зраді національних інтересів.

(Це речення із підрядним та безсполучниковим зв’язком).

§  Четверта група

Наіцональне відступництво – зло для народу, з якого  вийшли яничари, це трагедія й для них самих, і веде воно в нікуди, в чорну прірву.

(Це речення із сурядним, підрядним та безсполучниковим зв’язком).

У яких же текстах вживаються речення із різними видами зв”язку?

Вчитель зачитує текст, а учні повинні сказати, якого стилю записаний текст. Усно визначають речення із різними видами зв’язку. Хто знає, піднімає відразу руку.

Текст.

Як людям, що ходять по вулицям, повернути тепло й чистоту рідної хати? Як їх разом з відчуженими дітьми повернути до правди й краси свого джерела? Їм здається, що вони вже ближче до мови російської, насправді ж вони в крайньому разі  можуть стати блідою, безкровною російською провінціє, яка є третім сортом… Хохлами…

Як їм, суржикам, донести цю правду до серця?

Слова – полова на всіх мовах, а  порожня гра в патріотизм тільки відштовхує людей, лукаві слова, холуйські слова, дрібні слова, патетичні слова, солодкі слова – це все одно сміття, хоч і українською мовою…

Хочемо боротися за українську мову – борімося цією мовою за вищі моральні цінності, історично пов’язані з цією мовою. Тільки вага, глибина і шляхетність надають привабливого звучання українській мові. Парубоцький патріотизм нікого не привабить. Віра в Україну мусить бути наповнена добром і вірою в загальнолюдські ідеали.

Учні роблять висновок, що речення із різними видами зв’язку використовуються у текстах публіцистичного стилю

Інтерактивне завдання.

Дискусія .

Для першої та другої груп завдання  підготувати виступ на тему

,,Яничарство – це минуле й забуте”.

Для третьої та четвертої груп завдання підготувати виступ на тему ,,Яничарство – біда сьогодення”.

4.    Підведення пісумків уроку.

1.    Які це речення із різними видами зв’язку?

2.    Які вони бувають за будовою?

3.    Які розділові знаки ставимо між частинами складного речення із різними видами зв”язку?

4.    У яких стилях мовлення найчастіше вживаються такі речення?

Домашнє завдання.

Іваріант. Впр. з підручника.

ІІ варіант. Скласти речення на вивчені види речень.

ІІІ варіант. Написати твір-мініатюру на тему ,,Що таке суржик – ознака неосвіченості чи дитя недбалості, використавши вивчені види речень з різними видами зв’язку.

ТЕМА   Складні речення із сурядним і підрядним  

                 зв’язком

Мета:

Ø удосконалювати уміння і навички правильно будувати речення з різними видами зв’язку, правильно ставити розділові знаки та вміло вживати такі речення в усному та писемному мовленні;

Ø розвивати розумові та творчі здібності в учнів, спостережливість, вміння аналізувати, порівнювати, узагальнювати;

Ø виховувати любов до природи, рідного краю.

Тип і вид уроку.  Урок застосування знань, удосконалення умінь і навичок, інтегрований ( українська мова та біологія).

Обладнання. Дошка, картки, маркери,  гіацинт, зразки самооцінювання.

Структура уроку.

І.     Повідомлення теми і мети уроку.

ІІ.   Удосконалення умінь і навичок.

ІІІ.  Узагальнення уроку.

ІV.  Підсумок уроку. Самоцінювання учнів.

V.             Домашнє завдання.

Хід  уроку

І. Повідомлення теми й мети уроку.

Завдання.

1.       Закріпити вивчене про складні речення з різними видами зв’язку.

2.       Удосконалювати пунктуаційні навички.

3.       Удосконалювати вміння працювати в групах.

ІІ. Удосконалення умінь і навичок.

1.  Робота в групах.

Завдання для 1, 2, 3 груп. Правильно поставити розділові знаки, проаналізувати речення, підготуватися до відповіді на запитання учнів 4 групи.

Речення для 1 групи. (Без вилучення розділових знаків).

Де з’являється гіацинт, ця чудова квітка, там чути дивовижний її аромат і відразу помітно її ніжні китиці суцвіть.

Речення для 2 групи.

Квітка ця є подарунком Малої Азії, бо ця країна є праматір’ю гіацинта, а назва її у перекладі з грецької означає ,,квітка дощів”, тому що на батьківщині вона починає розпускатися із настанням теплих весняних дощів.

Речення для 3 групи.

Існує багато грецьких легенд про походження гіацинта, але є одна, яка пов’язує його назву з ім’ям знаменитого героя троянської війни – Аякса.

Четверта група готує запитання до 1, 2, 3 груп по будові, змісту, видах зв’язку в реченнях.

2. Проведення конкурсів.

Ø Впіймай речення (вибірковий диктант).

Вчитель читає речення, а учні записують тільки номери речень, які є складними із сурядним і підрядним зв’язком.

1.    Благородний син царя Таламона, який володарював на острові Саміна поблизу Аттіки, був одним з найхоробріших героїв Троянської війни услід за Ахіллом. 2. Він поранив Гектора каменем, кинутим із пращі, й поклав своєю могутньою рукою чимало ворогів побіля троянських кораблів та укріплень. 3. Коли після смерті Ахілла він вступив у суперечку з Одісеєм про володіння зброєю Ахілла, то зброю присудили Одісею, але таке несправедливе рішення важко образило Аякса, і він з горя проткнув себе мечем. 4. І ось із крові цього героя й виріс гіацинт, у формі квітки якого, як стверджує легенда, можна розрізнити дві перші літери імені Аякса – Аі, котрі, водночас, були у греків і вигуком, що означав горе і жах.

Ø Редагування речень.

Речення для 1 групи.

Із Малої Азії гіацинт проник до Європи саме до Турції й незабаром так припав до душі дружинам заможніх турків що став приналежністю всіх садів у гаремі.

Речення для 2 групи.

На удержання цих садів витрачалися великі кошти і в період цвітіння гіацинтів султан перебував тут на протязі усього вільного часу щоб милуватися красою квітів.

Речення для 3 групи.

В другій пол. 17 ст. гіацинт попав до Західної Європи у Відень де його вирощували лише самі завзяті садівники а от загальним набутком він став тоді коли потрапив до Голландії.

Речення для 4 групи.

До Голландії везли різноманітні товари і під час бурі ящики в яких були гіацинтові цибулини розбилися а цибулини розсипалися по березі й проросли.

Ø Поетична сторінка.

Завдання. З поданих простих речень утворити складні речення, відновити віршовані рядки. Речення подати вперемішку. Для зручності вони подані правильно записані.

Бажано, щоб звучала музика  композиторів Сходу.

1.   Твій подих – вітерця легкого поцілунок,

Що зранку ледь торкається сердечних обладунок,

Й він вмить зриває іх з болючих ран,

Бо вся любов твоя – то трунок.

2.   О гіацинте, де ти зріс, в садах яких?

Прекрасний образ твій – це неземний квітник,

Бо лише ти моя душа, й допоки в тілі

Живе душа, сильніший я за всіх владик.

3.   Вуст аромат п’янкий, бо він – мов легкий повів,

А гіацинтове волосся – сківський мускус,

Який несе для мене тільки подив.

4.   Зранку обличчя тюльпанів покриті росою,

І гіацинти намоклі не ваблять росою,

І найдорожча для серця – троянда ясна,

Яка, мов сліпців, нас чарує красою.

Ø Графічний диктант.

У Франції гіацинти звернули увагу на себе лише тоді, коли вчені почали вирощувати їх у посуді з водою, і при цьому у колбу не додавали грунту. ([  ], ( коли…),   і [  ]. ).  Із своєрідним способом культивації гіацинта ознайомив французів маркіз Гонфліє, який занурив стебло у воду, і вигляд розквітаючої у такому положенні рослини вразив усіх, бо коріння стирчало вгору.

( [  ], (який…),  і [   ], (бо…). ).

Цю чарівну квітку використовували й для одурманявання тих, кого хотіли позбутися, і це часто призводило до отруєння. 

( [  ], (кого…),  і [  ]. ). Коли оприсканічимось ядучим гіацинти ставили в спальні чи будуарі, то леткий запах розносив отруту і він же викликав сильне запаморочення і навіть смерть.

( (Коли…), то [  ] і [  ]. ). Подібний випадок наводить Фрейліграт у своїй поемі, якій дав назву ,,Помста квітів”, а Едгар По присвятив гіацинтові ціле оповідання, що називається ,,Маєток Арнгейм”.( [  ], (якій…),  а [  ], (що…).  )

Ø Перевтілення.

Уявіть себе в ролі квітки, яка стоїть на сонці, неполита. І з гумором напишіть твір – мініатюру про те, що ця квітка думає про свою господиню чи господаря ( від першої особи ). В тексті використайте складні речення із сурядним і підрядним зв’язком.

ІІІ. Узагальнення уроку.

Запитання до учнів.

1.   Що ми робили на уроці?

2.   Для чого ми це робили?

3. Що ми вивчили на уроці?

4. Що ще нового хотіли б дізнатися?

І V. Самооцінювання учнів за схемою.

Прізвище, ім’я.

Бали від 0 до 2.

1.   Ви брали активну участь у роботі групи___ .

2.   Ви вносили вдалі пропозиції, які врахувала група___ .

3.   Ви надавали підтримку іншим членам групи, заохочували їх до роботи___ .

4.   Ви висунули цілком нову ідею, що сподобалася іншим___ .

5.   Ви вдало узагальнювали думки інших і просували роботу___ .

6.   Ви доповідали класу про результати групової роботи___ .

Всього балів___ .

V. Домашнє завдання (на вибір).

1. Скласти речення із сурядним і підрядним зв’язком.

2.    Скласти речення за схемами з графічного диктанту.

3.    Написати твір – мініатюру про подорож гіацинта з Азії до Європи.